Mobile проксі (4G/5G)

Mobile проксі використовують реальні SIM-картки мобільних операторів — Київстар, Vodafone Україна, T-Mobile, AT&T, Vodafone EU тощо. Кожна SIM встановлена в 4G/5G модем у проксі-фермі, і ваш трафік йде через цю SIM так само, як йде трафік звичайного абонента.

Ключова перевага — carrier-grade NAT (CGN): оператор виділяє один публічний IP сотням-тисячам абонентів. Це означає, що заблокувати ваш mobile IP = заблокувати тисячу реальних користувачів. Антибот-системи цього не роблять.

Є два кардинально різних підходи:

Pool-based (як у residential)

Провайдер тримає сотні-тисячі модемів у різних регіонах. Ви платите за GB трафіку, а ваші запити ротуються між модемами. Приклади: SOAX, ProxyEmpire, NetNut Mobile.

Плюси: різноманітність IP, точний гео-таргет до міста.
Мінуси: дорожче ($5-15/GB), нема контролю над конкретним IP.

Dedicated port (стиль go-proxy)

Ви орендуєте конкретний порт з конкретною SIM на місяць. Безлімітний трафік, стабільний IP, ротація через URL/Telegram-бот. Приклади: iProxy.online, MobileProxy.Space, LTESpace, 3gproxy.

Плюси: $25-45/міс безлімітно, повний контроль.
Мінуси: один IP за раз, обмежене гео (тільки де є ферма).

Mobile проксі коштують у 3-5 разів дорожче за residential. Це виправдано лише в специфічних кейсах:

• Multi-account у Facebook Ads, Instagram, TikTok — там антифрод найжорсткіший, residential часто валиться.
• Букмекери і казино — більшість великих сайтів мають bot-detection рівня enterprise.
• Банкінгові кабінети — змусити банк не виставляти 3DS-додатковий захист.
• Маркетплейси з агресивним rate-limit — eBay, Etsy на високих об'ємах.
• Антидетект-флоу повного циклу — створення → прогрів → монетизація.

Для звичайного e-commerce парсингу, SERP-моніторингу, real estate — mobile зайвий. Беріть residential.